Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Эй, наркодрузья! Готовьтесь к увлекательной и «наркотической» истории, которую я хочу с вами поделить. Просто фантазия, понимаете?
Закладки, травка и марки
Когда я решил попробовать настоящие наркотики, я вначале задумался об увлекательной поездке в путешествие своего сознания. Быстро нашел я контакты идеального поставщика, который предлагал самые высококачественные закладки в городе. Заключив сделку, получил я свою первую порцию кокаина.
Ощущения оказались невероятными - я чувствовал себя богом и непобедимым. Все проблемы и заботы просто исчезли в момент, когда я наслаждался вдыханием этого порошка с характерным запахом. Отлично провел время, но вместе с приятными эмоциями моего организма, начались и проблемы.
Со временем, одного кокаина стало мало для меня, и я стал искать другие способы получить удовольствие от наркотиков. Одним из них стала травка - марихуана, растение, которое позволяло мне расслабиться и забыть о реальности. Вместе с друзьями мы нахлебались этого «зеленого дыма» и проводили беззаботные ночи, наслаждаясь ее эффектами. Она стала второй составляющей нашей группы «нарколюбителей».
Как только травка перестала меня удовлетворять, я решил попробовать более экстремальные вещества. Вот тогда-то мне попалась на глаза пачка марок - LSD марки, каждая из которых обещала предоставить мне утопические ощущения и расширить границы моего восприятия.
Внутривенное введение и «пробежка» на кумарах
Так как я уже попробовал все возможные пути употребления наркотиков, решил осуществить самую экстремальную и опасную идею - внутривенное введение наркотиков. Я искал ту самую «пчелку» - иглу, которая заполняла мои мысли и стала моим главным помощником в введении смеси наркотиков прямо в мою кровь.
Такое введение превратило мое тело в источник невероятных ощущений - каждая клетка была пронизана наркотическим экстазом. Я лихорадочно искал все сильнее впечатления и уверенности в себе, но понимал, что в таком режиме я быстро исчерпаю свои ресурсы.
Тогда я решил устроить настоящие алкогольные олимпийские игры в нашем дворе.
На кумарах. Все вокруг казалось красочным и искаженным, мы были на грани безумия и одновременно наслаждались этим состоянием.
Такие вечеринки продолжались до самого утра, когда наши тела превратились в израненные и измученные мясо.
Вывод
Постепенно, я осознал, что такие экстремальные и опасные опыты просто разрушают мою жизнь.